Історія легалізації проституції: чому ще в Середньовіччі розуміли, що це необхідно?

Напевно, кожна людина хоч раз у житті, чула про найдавнішу професію у світі. Скільки знає себе людство, стільки і надаються інтимні послуги, одні з цим боролися, інші дозволяли, деякі ігнорували, але факт залишається фактом, продавати любов за гроші - це невід'ємна частина історії людства. Історія комерційного інтиму охоплює всі давні і сучасні культури. Як і багато чого, секс за гроші почали надавати в стародавній цивілізації Месопотамії. Права жінок, що надають інтим-послуги вперше документально підтверджуються в Кодексі Хаммурапі, який датується XVIII ст. до н. е.
У Стародавній Греції теж було легалізовано надання інтимних послуг, ця держава була першою хто ввів податок на надання секс-послуг, це сталося близько 559 р. до н. е. Правила надання інтимних послуг були дуже схожими на теперішні. Для роботи відводиться окремі місця, працювати дозволяється тільки там, надавати послуги мали право жінки та чоловіки. І як вже зазначалося, власники публічних будинків та працівники мали платити податки у державну скарбницю.
Стародавній Рим теж мав правила які регулювали надання інтимних послуг. Для того, щоб працювати римська жінка, повинна була з'явитися до магістрата і заявити про це, після чого вона вносилася в списки громадян, що надають секс-послуги і їй видавався дозвіл на працю у місті. Для відмінності працівниці повинні були носити жовтий одяг і червоне взуття і не мали права носити прикраси.
За часів Середньовіччя, ця робота теж нікуди не зникла, у той час теж були чіткі правила для надання інтимних послуг. Ось деякі з них: заклади втіх розташовувалися на спеціально відведених для них вулицях і мали відмінні емблеми та прикмети, такі як, строкаті ґрати на вікнах, зображення квітів і тварин на стінах або на дверях, і в той час з'явилася усім знайома особливість найдавнішої професії, червоний ліхтар над дверима. Секс-робітники також носили відмітні знаки. Працювати заборонялося вагітним, хворим, заміжнім та занадто юним особам. Духовним особам і одруженим чоловікам заборонялося відвідувати публічні будинки.
Новий час історії став розквітом легалізації інтимних послуг. З XVIII століття працівниць реєстрували, заносили до списків і встановлювали за ними поліцейсько-лікарський нагляд. У Новий час навіть з'являються спеціалізовані працівники, що надавали послуги тільки для моряків або супроводжували армію, багато гостинних дворів наймали для себе секс-працівниць для підвищення квартирної плати та статусу закладу.
За даними на кінець 2000-х, надання інтимних послуг (як індивідуальний промисел) є легальним (тобто не забороненою законом) в Австрії, Великій Британії, Бразилії, Греції, Данії, Ізраїлі, Ірландії, Італії, Канаді, Латвії, Лівані, Нідерландах, Перу, Туреччині, Уругваї, Фінляндії, Франції, Чилі, Швейцарії, Еквадорі, деяких штатах Австралії та Мексики, штатах Невада та Род-Айленд у США. Повна легалізація існує в таких країнах Німеччина, Ліван, Нідерланди, Нова Зеландія, Туреччина, Швейцарія, деякі графства штату Невада в США.
Таким чином ми бачимо, що надання інтимних послуг йде пліч о пліч з історією людства та є його невід'ємною частиною. Майже у всі часи ескорт-послуги розглядались як робота, яка повинна регулюватися державою. Адже від цього є лише користь: поповнення держскарбниці, зменшення корупції і хабарництва через перевертнів у погонах, що вимагають гроші, контроль захворюваності на венеричні хвороби та безпека усіх учасників гри.
Тому українському суспільству слід, нарешті, замислитися та розглянути сферу інтимних послуг як звичайну працю та соціально корисне явище, що допоможе в економічному та соціальному розквіті нашої держави.