Леся Українка Бояриня. (1991рік)
222 грн.,
Киев | Добавлено: 18 октября 2024, номер: 1090618
Адрес: Киев,
Подається за виданням: Леся Українка. Бояриня : драматична поема. – К. : Молодь, 1991 р. – 96 с.
Видання 1991 р. є передруком видання «Книгоспілки» (Леся Українка. Твори. – [Без місця] Книгоспілка, [без року, орієнтовно 1928 р.], т. 8, с. 85 – 154). З цього видання запозичено не тільки текст поеми, але також вступну статтю М.Драй-Хмари та примітки належать Б.Якубського. Джерело передруку у виданні «Молоді» не вказано, мабуть, імена знищених російськими більшовиками Драй-Хмари і Якубського і в 1991 році були небезпечними.
Написана в Гелуані коло Каїра протягом трьох днів (27 – 29.04.1910 року) і пізніш не поправлялася, як вказано в примітках до видання творів Л. Українки 1923 року (т. IV, стор. 342). Це зауваження викликає певні сумніви; бо О. П. Косач розповіла авторові вступної статті до «Боярині» в цьому виданні, що в травні 1913 року, приїхавши до Києва, Леся читала в родинному колі свою поему. Читання, звичайно, не проходило без обговорення та відповідних зауважень. Якщо були зауваження, то були, може, після того й поправки. На превеликий жаль, рукопис зник у Гадячому кілька років тому й досі не пощастило довідатись, де він подівся, та розшукати його. [Леся Українка передала рукопис в депозит бібліотеці Наукового товариства ім.Шевченка у Львові (згідно її ) Я сподіваюсь, що цей рукопис зберігається нині у фонді Лесі Українки в Інституті літератури, разом з усім тим, що було депоновано у Львові.]
За життя Леся Українка «Боярині» не друкувала. Вперше цю драматичну поему надруковано р. 1914, вже по смерті письменниці, в часописові «Рідний край», 1914, ч. 1 – 6. 1918 року «Бояриню» було видано окремою книжкою: Леся Українка. Бояриня. Драматична поема. Українське видавництво у Катеринославі № 31. 1918, стор. 48. І в першому, і в другому виданні текст подано за рукописом, бо тоді ще він був у Гадячому. У виданні «Книгоспілки» 1923 року і в цьому [виданні «Книгоспілки» 1928? року] «Бояриня» друкується з катеринославського видання.
Видання 1991 р. є передруком видання «Книгоспілки» (Леся Українка. Твори. – [Без місця] Книгоспілка, [без року, орієнтовно 1928 р.], т. 8, с. 85 – 154). З цього видання запозичено не тільки текст поеми, але також вступну статтю М.Драй-Хмари та примітки належать Б.Якубського. Джерело передруку у виданні «Молоді» не вказано, мабуть, імена знищених російськими більшовиками Драй-Хмари і Якубського і в 1991 році були небезпечними.
Написана в Гелуані коло Каїра протягом трьох днів (27 – 29.04.1910 року) і пізніш не поправлялася, як вказано в примітках до видання творів Л. Українки 1923 року (т. IV, стор. 342). Це зауваження викликає певні сумніви; бо О. П. Косач розповіла авторові вступної статті до «Боярині» в цьому виданні, що в травні 1913 року, приїхавши до Києва, Леся читала в родинному колі свою поему. Читання, звичайно, не проходило без обговорення та відповідних зауважень. Якщо були зауваження, то були, може, після того й поправки. На превеликий жаль, рукопис зник у Гадячому кілька років тому й досі не пощастило довідатись, де він подівся, та розшукати його. [Леся Українка передала рукопис в депозит бібліотеці Наукового товариства ім.Шевченка у Львові (згідно її ) Я сподіваюсь, що цей рукопис зберігається нині у фонді Лесі Українки в Інституті літератури, разом з усім тим, що було депоновано у Львові.]
За життя Леся Українка «Боярині» не друкувала. Вперше цю драматичну поему надруковано р. 1914, вже по смерті письменниці, в часописові «Рідний край», 1914, ч. 1 – 6. 1918 року «Бояриню» було видано окремою книжкою: Леся Українка. Бояриня. Драматична поема. Українське видавництво у Катеринославі № 31. 1918, стор. 48. І в першому, і в другому виданні текст подано за рукописом, бо тоді ще він був у Гадячому. У виданні «Книгоспілки» 1923 року і в цьому [виданні «Книгоспілки» 1928? року] «Бояриня» друкується з катеринославського видання.